пропагандист

ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д. Прилюк); Могутній труд і ерудиція поета (М. Рильського) показує його нашому народу як просвітителя і гарячого поборника дружби культур і народів (А. Малишко); Як міг змінити так свою програму цей чоловік, що колись обіймав ціле життя такою широкою думкою, цей проповідник рівності, свободи! (Н. Кобринська); Мамієві не вистачало тієї цінної якості, без якої вчений перетворюється на популяризатора вже відомих істин, а не відкривача їх (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. пропагандист — пропаганди́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пропагандист — -а, ч. Особа, що займається пропагандою – виступає з бесідами, доповідями, лекціями тощо. || Те саме, що популяризатор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропагандист — ПРОПАГАНДИ́СТ, а, ч. Особа, що займається пропагандою. У нашому суспільстві, на жаль, журналіст не може не бути пропагандистом. Він у будь-якому разі обслуговує якісь сили, тенденції (з газ.); // Популяриза́тор.  Словник української мови у 20 томах
4. пропагандист — пропаганди́ст особа, яка займається пропагандою.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. пропагандист — ПРОПАГАНДИ́СТ, а, ч. Особа, що займається пропагандою — виступає перед трудящими з бесідами, доповідями, лекціями тощо, проводить політзаняття і т. ін.  Словник української мови в 11 томах