Значення в інших словниках
-
проперчений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проперчити. || проперчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проперчений —
ПРОПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проперчи́ти; // у знач. прикм. Посолив я, як ото мені і радили. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон. Як почали ж тоді проперчені персонажі та мене самого гіркими словами пропарювати (О. Ковінька).
Словник української мови у 20 томах
-
проперчений —
ПРОПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проперчи́ти; // У знач. прикм. Посолив я, як ото мені і радили. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон. Як почали ж тоді проперчені персонажі та мене самого гіркими словами пропарювати (Ковінька, Кутя.., 1960, 59).
Словник української мови в 11 томах