проперчений
пропе́рчений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проперчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проперчити. || проперчено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проперчений — ПРОПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проперчи́ти; // у знач. прикм. Посолив я, як ото мені і радили. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон. Як почали ж тоді проперчені персонажі та мене самого гіркими словами пропарювати (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
- проперчений — ПРОПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проперчи́ти; // У знач. прикм. Посолив я, як ото мені і радили. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон. Як почали ж тоді проперчені персонажі та мене самого гіркими словами пропарювати (Ковінька, Кутя.., 1960, 59). Словник української мови в 11 томах