проритий — Орфографічний словник української мови

проритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
проритий — ПРОРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прори́ти. Рівчак, проритий глибоко, травою весь поріс... (Н. Забіла); * Образно. Болем прорита душа проливає сльози, а очі сухі (О. Кобилянська); Раніш вона не помічала, що це старе обличчя було таки знищенке. Словник української мови у 20 томах
проритий — ПРОРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прори́ти. Рівчак, проритий глибоко, травою весь поріс… (Забіла, У.. світ, 1960, 72); *Образно. Болем прорита душа проливає сльози, а очі сухі (Коб., І, 1956, 244). Словник української мови в 11 томах