проритий

ПРОРИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прори́ти.

Рівчак, проритий глибоко, травою весь поріс... (Н. Забіла);

* Образно. Болем прорита душа проливає сльози, а очі сухі (О. Кобилянська);

Раніш вона не помічала, що це старе обличчя було таки знищенке. Щоки – мов прориті слізьми, колись ясні – може, сині, може, сірі – очі були безбарвно каламутні (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. проритий — прори́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проритий — ПРОРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прори́ти. Рівчак, проритий глибоко, травою весь поріс… (Забіла, У.. світ, 1960, 72); *Образно. Болем прорита душа проливає сльози, а очі сухі (Коб., І, 1956, 244).  Словник української мови в 11 томах