Значення в інших словниках
-
проронити —
-роню, -рониш, док., перех. 1》 Ненароком упустити або згубити який-небудь предмет. Проронити сльозу — заплакати. 2》 у сполуч. зі сл. слово, звук, перен. Стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно після тривалого мовчання).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проронити —
ПРОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., кого, що. 1. Ненароком упустити або згубити який-небудь предмет. 2. у сполуч. зі сл. слово, звук, перен. Стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно після тривалого мовчання).
Словник української мови у 20 томах
-
проронити —
СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст.
Словник синонімів української мови
-
проронити —
ПРОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех. 1. Ненароком упустити або згубити який-небудь предмет. ◊ Пророни́ти сльозу́ — заплакати. [Настя:] Як його брали, то аби вам слово сказала, аби одну сльозу проронила, як чесній жінці годиться! (Фр.
Словник української мови в 11 томах