Значення в інших словниках
-
протестуючий —
ПРОТЕСТУ́ЮЧИЙ, а, е. Який протестує (див. протестува́ти¹). Австрійська влада, пани та духівництво.. арештовували Франка, вони кидали його у в'язницю, але ніщо не могло зламати протестуючого духу (П. Тичина); // Який виражає протест. Нерчин зробив протестуючий рух (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
-
протестуючий —
НЕПОКІ́РНИЙ (який виражає непокору), НЕПОКІ́РЛИВИЙ, ПРОТЕСТУ́ЮЧИЙ, БУНТА́РСЬКИЙ поет., уроч. (сповнений непокори, який кличе до непокори). — Чернь тепер не та стала... Від руської черні непокірного духу набирається теж... (Н.
Словник синонімів української мови