протестуючий
ПРОТЕСТУ́ЮЧИЙ, а, е.
Який протестує (див. протестува́ти¹).
Австрійська влада, пани та духівництво.. арештовували Франка, вони кидали його у в'язницю, але ніщо не могло зламати протестуючого духу (П. Тичина);
// Який виражає протест.
Нерчин зробив протестуючий рух (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)