противниця

проти́вниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. противниця — -і. Жін. до противник 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. противниця — ПРОТИ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до проти́вник 1, 3. Рахіра вп'ялила свої блискучі очі.. в лице противниці (О. Кобилянська); Жукова нахилилась, захопила снігу і кинула у Віктора. Засліплений, він протер хустиною очі й метнувся до противниці (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах