протидіяти —
Діяти всупереч, бути в опозиції; ОПИРАТИСЯ, ставити <�чинити> опір <�спиці в колеса>, ставати проти, протиборствувати, протистояти; п! ПЕРЕШКОДЖАТИ.
Словник синонімів Караванського
протидіяти —
див. перечити
Словник синонімів Вусика
протидіяти —
-ію, -ієш, недок. Спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь. || Спрямовуватися проти іншої дії (про дію).
Великий тлумачний словник сучасної мови
протидіяти —
ПРОТИДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок. Спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь. Вона [Ніна] _?ний тип. Їй можна тільки протидіяти (Б. Антоненко-Давидович); – Я не згоден, – уперто заявив Сиволап.
Словник української мови у 20 томах
протидіяти —
ПРОТИДІ́ЯТИ кому, чому (спрямовувати дію проти когось, чогось, діяти всупереч комусь, чомусь), ПРОТИСТОЯ́ТИ, ПРОТИ́ВИТИСЯ, ПОВСТАВА́ТИ проти кого-чого, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ книжн.; САБОТУВА́ТИ що і без додатка (приховано).
Словник синонімів української мови