протиповітряний — Орфографічний словник української мови

протиповітряний — -а, -е. Признач. для боротьби з авіацією противника, для захисту від неї. Протиповітряна оборона — сукупність заходів і бойових дій по відбиттю повітряного нападу противника, захисту населення, важливих об'єктів тилу від ударів противника з повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
протиповітряний — ПРОТИПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е. Признач. для боротьби з авіацією противника, для захисту від неї. Робітники займали пости протиповітряної оборони (О. Донченко); Хлопці опинилися в якомусь подвір'ї, здовбаному протиповітряними ровами (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах