протиповітряний

ПРОТИПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е.

Признач. для боротьби з авіацією противника, для захисту від неї.

Робітники займали пости протиповітряної оборони (О. Донченко);

Хлопці опинилися в якомусь подвір'ї, здовбаному протиповітряними ровами (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. протиповітряний — протипові́тря́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. протиповітряний — -а, -е. Признач. для боротьби з авіацією противника, для захисту від неї. Протиповітряна оборона — сукупність заходів і бойових дій по відбиттю повітряного нападу противника, захисту населення, важливих об'єктів тилу від ударів противника з повітря.  Великий тлумачний словник сучасної мови