протиповітряний

протипові́тряний

-а, -е.

Признач. для боротьби з авіацією противника, для захисту від неї.

Протиповітряна оборона — сукупність заходів і бойових дій по відбиттю повітряного нападу противника, захисту населення, важливих об'єктів тилу від ударів противника з повітря.

Значення в інших словниках

1. протиповітряний — протипові́тря́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. протиповітряний — ПРОТИПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е. Признач. для боротьби з авіацією противника, для захисту від неї. Робітники займали пости протиповітряної оборони (О. Донченко); Хлопці опинилися в якомусь подвір'ї, здовбаному протиповітряними ровами (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах