проходом —
присл., розм. Дорогою, мимохідь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проходом —
ПРОХО́ДОМ, присл., розм. По дорозі, мимохідь. Тут би вони й стали його розпитувати, чи тут проходом, чи постоєм? (Г. Квітка-Основ'яненко); – Може, вони [козаки] в інше місце, та тільки проходом пройшли через Князівку? (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
проходом —
МИМОХІ́ДЬ (проходячи мимо когось, чогось), МИМОХО́ДОМ розм., ПРОХО́ДОМ розм. Хвацько, немовби справжній вершник, сидів Сашко на незагнузданому коні.. і, попустивши повід, дозволяв мимохідь щипати траву (Л.
Словник синонімів української мови