проходом

МИМОХІ́ДЬ (проходячи мимо когось, чогось), МИМОХО́ДОМ розм., ПРОХО́ДОМ розм. Хвацько, немовби справжній вершник, сидів Сашко на незагнузданому коні.. і, попустивши повід, дозволяв мимохідь щипати траву (Л. Юхвід); Пройшов мимо Вови батюшка й чогось одвернувся. Зиркнув мимоходом на його директор і теж одвернувся (С. Васильченко); Тут би вони й стали його розпитувати, чи тут проходом, чи постоєм? (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. проходом — прохо́дом прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. проходом — присл., розм. Дорогою, мимохідь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проходом — ПРОХО́ДОМ, присл., розм. По дорозі, мимохідь. Тут би вони й стали його розпитувати, чи тут проходом, чи постоєм? (Г. Квітка-Основ'яненко); – Може, вони [козаки] в інше місце, та тільки проходом пройшли через Князівку? (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах