проходом
ПРОХО́ДОМ, присл., розм.
По дорозі, мимохідь.
Тут би вони й стали його розпитувати, чи тут проходом, чи постоєм? (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Може, вони [козаки] в інше місце, та тільки проходом пройшли через Князівку? (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)