Орфографічний словник української мови

прочинений

прочи́нений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прочинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прочинити. || прочинено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прочинений — ПРОЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прочини́ти. Брама була не тільки не замкнена, а навіть трохи прочинена (М. Старицький); Вікна великі, заґратовані; за ними видні кущі; одно – прочинене (С.  Словник української мови у 20 томах