прочинений

прочи́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прочинити.

|| прочинено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. прочинений — прочи́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прочинений — ПРОЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прочини́ти. Брама була не тільки не замкнена, а навіть трохи прочинена (М. Старицький); Вікна великі, заґратовані; за ними видні кущі; одно – прочинене (С.  Словник української мови у 20 томах