прочинатися

прочина́тися

-аюся, -аєшся, недок., прочнутися, -нуся, -нешся, док., розм.

1》 Те саме, що прокидатися.

2》 Приходити до пам'яті; опам'ятовуватися, притомніти.

Значення в інших словниках

1. прочинатися — прочина́тися дієслово недоконаного виду прокидатися розм.  Орфографічний словник української мови
2. прочинатися — ПРОЧИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЧНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм., рідко 1. Те саме, що прокида́тися. На другий день, ще він не прочинавсь, а тут йому уже й несуть чаю (П. Куліш); Собаки брешуть; я прочнувся: Знадвору шемріт доліта... (П.  Словник української мови у 20 томах
3. прочинатися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови