Орфографічний словник української мови

проіржавілий

проіржа́вілий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проіржавілий — проржавілий, -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до проіржавіти, проржавіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проіржавілий — ПРОІРЖА́ВІЛИЙ, ПРОРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до проіржа́віти, проржаві́ти. Як по фронтових дорогах, пройшли тут попереду будівників сапери, виймаючи з землі проіржавілі міни, важкі авіабомби та цілі звалища артилерійських снарядів (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. проіржавілий — ПРОІРЖА́ВІЛИЙ, ПРОРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до проіржа́віти, проржаві́ти. Як по фронтових дорогах, пройшли тут попереду будівників сапери, виймаючи з землі проіржавілі міни, важкі авіабомби та цілі звалища артилерійських снарядів (Гончар...  Словник української мови в 11 томах