проіржавілий

проіржа́вілий

проржавілий, -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до проіржавіти, проржавіти.

Значення в інших словниках

1. проіржавілий — проіржа́вілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проіржавілий — ПРОІРЖА́ВІЛИЙ, ПРОРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до проіржа́віти, проржаві́ти. Як по фронтових дорогах, пройшли тут попереду будівників сапери, виймаючи з землі проіржавілі міни, важкі авіабомби та цілі звалища артилерійських снарядів (О.  Словник української мови у 20 томах
3. проіржавілий — ПРОІРЖА́ВІЛИЙ, ПРОРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до проіржа́віти, проржаві́ти. Як по фронтових дорогах, пройшли тут попереду будівників сапери, виймаючи з землі проіржавілі міни, важкі авіабомби та цілі звалища артилерійських снарядів (Гончар...  Словник української мови в 11 томах