Значення в інших словниках
-
проїзний —
[пройізний] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
проїзний —
-а, -е. 1》 Придатний або признач. для їзди, пересування (про шлях, дорогу). 2》 Який надає право на проїзд яким-небудь видом транспорту. Проїзні документи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проїзний —
ПРОЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Придатний або признач. для їзди, пересування (про шлях, дорогу). Саги у лататті срібнім, під наморозі сивиною, Стоять у присмерку, край колій проїзних (М.
Словник української мови у 20 томах
-
проїзний —
Проїзни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
проїзний —
ПРОЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Придатний або признач. для їзди, пересування (про шлях, дорогу). Саги у лататті срібнім, під наморозі сивиною, Стоять у присмерку, край колій проїзних (Зеров, Вибр.
Словник української мови в 11 томах