пряжений

пря́жений 1

дієприкметник

від: прягти́, пря́жити

пря́жений 2

прикметник

про страву

Значення в інших словниках

1. пряжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прягти, пряжити 1), 2). 2》 у знач. прикм. Пригот. пряженням (про страву). || у знач. ім. пряжене, -ного, с. Страви, пригот. пряженням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пряжений — ПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прягти́, пря́жити 1, 2. Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків, у маслечку та у сметані пряжених (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. пряжений — Пря́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пряжений — Пряже́ний, -а, -е Жареный. Пряжена ковбаса. Котл. МЧ. 440. Пряжене молоко. Топленое молоко.  Словник української мови Грінченка