пряжений
ПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до прягти́, пря́жити 1, 2.
Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків, у маслечку та у сметані пряжених (Г. Квітка-Основ'яненко);
Геть галушки, з стола печене, Знімайте божий хліб і сіль, І сало, з яйцями пряжене (Є. Гребінка).
2. у знач. прикм. Пригот. пряженням (про страву).
[Тетяна:] У мене єсть пряжена ковбаса, печена курка і пляшечка запіканої (І. Котляревський);
На столі стояло п'ять полив'яних мисок, сповнених галушками і помащеними пряженим салом (Т. Осьмачка);
От якби оце зараз хтось здогадався завітати в гості. У нас і горох пряжений є (М. Стельмах);
Уже вночі ми добираємося до хати на березі озера, де нас чекають і світло, і тепло, і гаряче пряжене, рожеве, аж червоне молоко (М. Рильський);
// у знач. ім. пря́жене, ного, с. Страви, пригот. пряженням.
Пекли коржі й смалили качки, збирали в дорогу смажене й пряжене (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)