пряжений
пря́жений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прягти, пряжити 1), 2).
2》 у знач. прикм. Пригот. пряженням (про страву).
|| у знач. ім. пряжене, -ного, с. Страви, пригот. пряженням.
Великий тлумачний словник сучасної української мови