Орфографічний словник української мови

прілість

прі́лість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прілість — -лості, ж. Стан за знач. прілий. || Запах прілого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прілість — ПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. прі́лий; // Запах прілого. В тумані ледь окреслюється хата Морозенків. Навколо неї зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. прілість — ПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. прі́лий; // Запах прілого. В тумані ледь окреслюється хата Морозенків. Навколо неї зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (Стельмах, І, 1962, 400).  Словник української мови в 11 томах