прілість

ПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. прі́лий;

// Запах прілого.

В тумані ледь окреслюється хата Морозенків. Навколо неї зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (Стельмах, І, 1962, 400).

Значення в інших словниках

1. прілість — прі́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прілість — -лості, ж. Стан за знач. прілий. || Запах прілого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прілість — ПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. прі́лий; // Запах прілого. В тумані ледь окреслюється хата Морозенків. Навколо неї зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах