прілість
ПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Стан за знач. прі́лий;
// Запах прілого.
В тумані ледь окреслюється хата Морозенків. Навколо неї зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)