пукати —
Пу́кати: — розпускатися, зацвітати; стукати [54] — стукати [51;52] — тріскати [V]
Словник з творів Івана Франка
пукати —
Пу́кати. Стукати (у двері, вікно). Хтось пукає у двері моєї хати. Входить дідусь в зеленім сьвяточнім ґданьскім жупані, підперезаний широким поясом, з шапкою на завісах в руках (О. Маковей, “Мій прадід”, Б. 1896, 165-166, 1) // пол. pukać — стукати.
Українська літературна мова на Буковині
пукати —
-аю, -аєш, недок., пукнути і пукти, -кну, -кнеш, док., діал. 1》 Лопатися, тріскатися. 2》 Стукати. 3》 Стріляти. || Ляскати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пукати —
ПУ́КАТИ, аю, аєш, недок., ПУ́КНУТИ, ПУ́КТИ, кну, кнеш, док., діал. 1. Лопатися, тріскатися. Озимина зеленіла пишно, і пупчики на деревах пукали (О. Кобилянська); Пукла шибка (Сл. Б. Грінченка); І чого ти, серце моє, тремтиш як листок на вітрі?...
Словник української мови у 20 томах
пукати —
пу́кати 1. стукати (ст): Хтось пукав в двері, але я сиділа тихо, не отвирала, боялася, шо, може, то якісь хатраки. Добре, шо ви вже всі поприходили (Авторка) 2. випускати гази (м, ср, ст)||пердіти
Лексикон львівський: поважно і на жарт
пукати —
Аю, -аєш, недок. Витрачати гроші.
Словник сучасного українського сленгу
пукати —
Лопнути, тріснути
Словник застарілих та маловживаних слів
пукати —
Пукати, -каю, -єш гл. 1) Стучать. 2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло. Стор. МПр. 87. 3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи. ЕЗ. V. 246.
Словник української мови Грінченка