Орфографічний словник української мови

пуританин

пурита́нин

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пуританин — ПУРИТАНИН – ПУРИСТ Пуританин, -а. Послідовник пуританізму – релігійно-політичного руху, спрямованого проти абсолютизму й англіканської церкви. Пурист, -а.  Літературне слововживання
  2. пуританин — -а, ч. 1》 Послідовник пуританізму (у 1 знач.). 2》 перен. Суворий ревнитель чистоти звичаїв, високої моральності і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пуританин — ПУРИТА́НИН, а, ч. 1. Послідовник пуританізму (у 1 знач.). Часто я думала .. про ту полеміку. Думала і тоді, коли писала свою драму про скульптора серед пуритан в диких пущах перших американських колоній (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах