пуританин

пурита́нин

-а, ч.

1》 Послідовник пуританізму (у 1 знач.).

2》 перен. Суворий ревнитель чистоти звичаїв, високої моральності і т. ін.

Значення в інших словниках

1. пуританин — пурита́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пуританин — ПУРИТАНИН – ПУРИСТ Пуританин, -а. Послідовник пуританізму – релігійно-політичного руху, спрямованого проти абсолютизму й англіканської церкви. Пурист, -а.  Літературне слововживання
3. пуританин — ПУРИТА́НИН, а, ч. 1. Послідовник пуританізму (у 1 знач.). Часто я думала .. про ту полеміку. Думала і тоді, коли писала свою драму про скульптора серед пуритан в диких пущах перших американських колоній (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах