пуританин

ПУРИТА́НИН, а, ч.

1. Послідовник пуританізму (у 1 знач.).

Часто я думала .. про ту полеміку. Думала і тоді, коли писала свою драму про скульптора серед пуритан в диких пущах перших американських колоній (Леся Українка);

Якщо прихильники короля переважно належали до англіканської церкви, тобто церкви, яку очолював король, то в армії парламенту об'єдналися пуритани, рішучі противники англіканської і католицької церкви (з навч. літ.).

2. перен. Суворий ревнитель чистоти звичаїв, високої моральності і т. ін.

Значення в інших словниках

1. пуританин — пурита́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пуританин — ПУРИТАНИН – ПУРИСТ Пуританин, -а. Послідовник пуританізму – релігійно-політичного руху, спрямованого проти абсолютизму й англіканської церкви. Пурист, -а.  Літературне слововживання
3. пуританин — -а, ч. 1》 Послідовник пуританізму (у 1 знач.). 2》 перен. Суворий ревнитель чистоти звичаїв, високої моральності і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови