пустельно —
Присл. до пустельний. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пустельно —
ПУСТЕ́ЛЬНО. Присл. до пусте́льний. Освітлене заходом, воно [небо] було й зараз від краю до краю пустельно чистим (О. Гончар); // у знач. пред. Тихо було в квартирі, сумно, пустельно (І. Рябокляч).
Словник української мови у 20 томах