пустельно

ПУСТЕ́ЛЬНО.

Присл. до пусте́льний.

Освітлене заходом, воно [небо] було й зараз від краю до краю пустельно чистим (О. Гончар);

// у знач. пред.

Тихо було в квартирі, сумно, пустельно (І. Рябокляч).

Значення в інших словниках

1. пустельно — пусте́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пустельно — Присл. до пустельний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови