пустельно

пусте́льно

Присл. до пустельний.

|| у знач. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пустельно — пусте́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пустельно — ПУСТЕ́ЛЬНО. Присл. до пусте́льний. Освітлене заходом, воно [небо] було й зараз від краю до краю пустельно чистим (О. Гончар); // у знач. пред. Тихо було в квартирі, сумно, пустельно (І. Рябокляч).  Словник української мови у 20 томах