пустельний

пусте́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до пустеля 1).

|| Власт. пустелі.

|| Який живе або росте у пустелі.

2》 Безлюдний або малолюдний; порожній.

Значення в інших словниках

1. пустельний — пусте́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пустельний — (край) безлюдний, малолюдний, незаселений, необжитий; поет пустоширокий.  Словник синонімів Караванського
3. пустельний — ПУСТЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пусте́ля 1. Після мінералогічної колекції взялися [Вернер та Шевченко] за ботанічну і якомога краще пильнували рослини, висаджені в горщики, як зразки рідкісних представників пустельної зони (З.  Словник української мови у 20 томах
4. пустельний — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. пустельний — Пусте́льний, -на, -не пусти́нний = пусте́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пустельний — Пусте́льний, -а, -е Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).  Словник української мови Грінченка