Словник синонімів Караванського

пустельний

(край) безлюдний, малолюдний, незаселений, необжитий; поет пустоширокий.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. пустельний — пусте́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пустельний — -а, -е. 1》 Прикм. до пустеля 1). || Власт. пустелі. || Який живе або росте у пустелі. 2》 Безлюдний або малолюдний; порожній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустельний — ПУСТЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пусте́ля 1. Після мінералогічної колекції взялися [Вернер та Шевченко] за ботанічну і якомога краще пильнували рослини, висаджені в горщики, як зразки рідкісних представників пустельної зони (З.  Словник української мови у 20 томах
  4. пустельний — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. пустельний — Пусте́льний, -на, -не пусти́нний = пусте́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пустельний — Пусте́льний, -а, -е Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).  Словник української мови Грінченка