пустеля
пусте́ля
-і, ж.
1》 Великий (зазвичай посушливий) простір із бідною рослинністю або позбавлений рослинності.
|| перен. Великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя.
2》 Відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови