Значення в інших словниках
-
пустеля —
пусте́ля іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
пустеля —
ПУСТЕЛЯ, -і, ор. -ею, рідше ПУСТИНЯ Назви пустель, які виступають у ролі граматичної прикладки до цих слів і виражені відмінюваним іменником, як правило, не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: у пустелі Каракум.
Літературне слововживання
-
пустеля —
ур. пустиня; (снігова, на Півночі) тундра; П. безлюддя, порожнеча.
Словник синонімів Караванського
-
пустеля —
див. Земля
Словник синонімів Вусика
-
пустеля —
-і, ж. 1》 Великий (зазвичай посушливий) простір із бідною рослинністю або позбавлений рослинності. || перен. Великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя. 2》 Відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пустеля —
ПУСТЕ́ЛЯ, і, ж. 1. Великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності. Велика .. площа в околиці Мемфіса; на заході вона переходить у справжню пустелю, піскувату, повиту сухим маревом...
Словник української мови у 20 томах
-
пустеля —
Територія без видимих ознак життя, незначний рослинний покрив, незаселена; опади дуже незначні або цілком відсутні; темп. повітря до 30-50°C, вел. добові коливання.
Універсальний словник-енциклопедія
-
пустеля —
го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги.
Фразеологічний словник української мови
-
пустеля —
БЕЗЛЮ́ДДЯ (місце, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей); ВІДЛЮ́ДДЯ (місце, яке рідко відвідують люди); ПУ́СТКА підсил., ПУСТЕ́ЛЯ підсил., ПУСТИ́НЯ підсил. рідше (перев. із сл. стати, перетворитися і т. ін.).
Словник синонімів української мови
-
пустеля —
Пусте́ля, -лі, -лею; -те́лі, -те́ль і пусти́ня, -ні, -нею; -ти́ні, -ти́нь
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пустеля —
Пусте́ля, -лі ж. Пустыня.
Словник української мови Грінченка