пустинник —
див. відлюдкуватий
Словник синонімів Вусика
пустинник —
-а, ч., заст. Пустельник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пустинник —
Пустельник, див. анахорет
Словник чужослів Павло Штепа
пустинник —
ПУСТИ́ННИК, а, ч. Те саме, що пусте́льник. – Бачив я раз, як Кирило Тур, молячись серед ночі Богу, обливавсь гарячими сльозами, і нехай би пустинник зніс таку молитву до Бога, як сей гульвіса! (П.
Словник української мови у 20 томах
пустинник —
САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері).
Словник синонімів української мови
пустинник —
Пустинник, -ка м. = пустельник. Гн. II. 95.
Словник української мови Грінченка