Значення в інших словниках
-
пустощі —
мн. (веселі вчинки з розвагами) витівки, (злобні) пакості.
Словник синонімів Полюги
-
пустощі —
Витівки, пустування, з. пустота.
Словник синонімів Караванського
-
пустощі —
див. веселощі; витівка
Словник синонімів Вусика
-
пустощі —
-ів, мн. Вчинок заради розваги, веселощів; витівка. || Легковажний вчинок, вартий осуду. || розм. Несерйозний, короткочасний любовний зв'язок або залицяння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пустощі —
ПУ́СТОЩІ, ів, мн. Вчинок, вчинки заради розваги, веселощів; витівка, витівки. Цілий вечір вони реготались з тих пустощів, які встругнули гусари на місті (І. Нечуй-Левицький); Безрідний, самотній Бурмило був відлюдний і сварливий.
Словник української мови у 20 томах
-
пустощі —
ПУ́СТОЩІ мн. (вчинок, вчинки для розваги, веселощів), БА́ЛОЩІ мн., ЖИРУВА́ННЯ підсил., БАЛОВСТВО́ розм., ДУР розм., ШАЛАПУ́ТСТВО розм., ПУСТО́ТА заст. Останнім часом усі пустощі й витівки товариша стали Юркові нецікавими (О.
Словник синонімів української мови
-
пустощі —
Пу́стощі, -щів, -щам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пустощі —
Пустощі, -щей и -щів ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити. Черк. у.
Словник української мови Грінченка