Орфографічний словник української мови

пустула

пу́стула

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пустула — -и, ж., мед. Пухирець із гноєм на шкірі; гноячок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пустула — (мед.) пухир, гноевий, див. прищ  Словник чужослів Павло Штепа
  3. пустула — ПУ́СТУЛА, и, ж., мед. Пухирець з гноєм на шкірі; гноячок.  Словник української мови у 20 томах
  4. пустула — пу́стула (від лат. pustula – пухир, гнійник) один з поширених елементів деяких шкірних висипів, являє собою пухирець з гнійним вмістом.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пустула — ГНОЯЧО́К (пухирець із гноєм на шкірі), ПУ́СТУЛА спец.  Словник синонімів української мови