пустула —
пу́стула іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пустула —
-и, ж., мед. Пухирець із гноєм на шкірі; гноячок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пустула —
(мед.) пухир, гноевий, див. прищ
Словник чужослів Павло Штепа
пустула —
пу́стула (від лат. pustula – пухир, гнійник) один з поширених елементів деяких шкірних висипів, являє собою пухирець з гнійним вмістом.
Словник іншомовних слів Мельничука
пустула —
ГНОЯЧО́К (пухирець із гноєм на шкірі), ПУ́СТУЛА спец.
Словник синонімів української мови