пустула

пу́стула

-и, ж., мед.

Пухирець із гноєм на шкірі; гноячок.

Значення в інших словниках

1. пустула — пу́стула іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пустула — (мед.) пухир, гноевий, див. прищ  Словник чужослів Павло Штепа
3. пустула — ПУ́СТУЛА, и, ж., мед. Пухирець з гноєм на шкірі; гноячок.  Словник української мови у 20 томах
4. пустула — пу́стула (від лат. pustula – пухир, гнійник) один з поширених елементів деяких шкірних висипів, являє собою пухирець з гнійним вмістом.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. пустула — ГНОЯЧО́К (пухирець із гноєм на шкірі), ПУ́СТУЛА спец.  Словник синонімів української мови