пустуватий

пустува́тий

-а, -е.

Схильний до пустощів, легковажний, нерозважливий.

Значення в інших словниках

1. пустуватий — пустува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пустуватий — ПУСТУВА́ТИЙ, а, е. Трохи пустий (у 1-4 знач.). Сосновий лісок. Якийсь пустуватий і невиразний. Посадка. Вже не сосонки, та ще й не сосни (із журн.); Розмова видалась пустувата.  Словник української мови у 20 томах