пушок — Орфографічний словник української мови

пушок — ч. 1》 род. -шку. Зменш.-пестл. до пух 1-3). 2》 род. -шка. Жмуток м'яких, пухнастих волокон, яким пудрять, пудряться. Великий тлумачний словник сучасної мови
пушок — ПУШО́К, ч. 1. род. шку́. Зменш.-пестл. до пух 1–3. Тепер він бачив усі її рухи, .. всю її постать, малу, м'якеньку, наче курчатко з жовтим пушком (М. Коцюбинський); З-під воріт .. Словник української мови у 20 томах
пушок — ри́льце в пушку́ у кого, чиє. Хто-небудь причетний до чогось ганебного, осудливого, злочинного. Згадавши, що в одного з її (трійки) членів теж було в минулому рильце в пушку, Толик намагається пом’якшити оргвисновки (О. Довженко); Авантюрист, дурисвіт!.. Фразеологічний словник української мови
пушок — Пушо́к, -шку м. ум. отъ пух. Словник української мови Грінченка