пушок

ри́льце в пушку́ у кого, чиє. Хто-небудь причетний до чогось ганебного, осудливого, злочинного. Згадавши, що в одного з її (трійки) членів теж було в минулому рильце в пушку, Толик намагається пом’якшити оргвисновки (О. Довженко); Авантюрист, дурисвіт!.. Ого, чим тільки не називали його тоді люди, рильця яких були в пушку (Я. Гримайло); Їхали якусь часину мовчки. Тарас був прикро вражений пригодою в нічних Прилуках, а в Олександра рильце було в пушку (Василь Шевчук). ри́ло в пу́хові. — Мовчи, мовчи, — забігалася Параска. — Обоє мовчіть. Який там у дідька суд, коли у всіх рила в пухові (І. Сочивець).

Значення в інших словниках

1. пушок — пушо́к 1 іменник чоловічого роду для пудріння пушо́к 2 іменник чоловічого роду від: пух  Орфографічний словник української мови
2. пушок — ч. 1》 род. -шку. Зменш.-пестл. до пух 1-3). 2》 род. -шка. Жмуток м'яких, пухнастих волокон, яким пудрять, пудряться.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пушок — ПУШО́К, ч. 1. род. шку́. Зменш.-пестл. до пух 1–3. Тепер він бачив усі її рухи, .. всю її постать, малу, м'якеньку, наче курчатко з жовтим пушком (М. Коцюбинський); З-під воріт ..  Словник української мови у 20 томах
4. пушок — Пушо́к, -шку м. ум. отъ пух.  Словник української мови Грінченка