пюпітр

пюпі́тр

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. пюпітр — -а, ч. Підставка для нот або книг у вигляді похилої рамки або дошки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пюпітр — Стоячок, див. штатив  Словник чужослів Павло Штепа
3. пюпітр — (фр. pupitre — дерев’яні підмостки) — див. пульт.  Словник-довідник музичних термінів
4. пюпітр — ПЮПІ́ТР, а, ч. Підставка для нот або книжок, паперів у вигляді похилої рамки або дошки. Близько стола висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Леся Українка); З протилежного боку ..  Словник української мови у 20 томах
5. пюпітр — пюпі́тр (франц. pupitre) пересувна підставка з похилою дошкою для нот або книг.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. пюпітр — Пюпі́тр, -тра; -пі́три, -трів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)