підвертатися —
ПІДВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДВЕРНУ́ТИСЯ, верну́ся, ве́рнешся, док. 1. Підгинаючись убік, пошкоджуватися. У неї підвертався каблучок; Нога підвернулася й болить. 2. розм. Випадково, раптом зустрічатися, з'являтися, траплятися комусь.
Словник української мови у 20 томах
підвертатися —
підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т. ін.) під ру́ку (в ру́ки). Випадково опинятися поблизу, поруч кого-, чого-небудь або так, що можна легко взяти, дістати, використати і...
Фразеологічний словник української мови
підвертатися —
ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
підвертатися —
ПІДВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДВЕРНУ́ТИСЯ, верну́ся, ве́рнешся, док. 1. Підгинаючись убік, пошкоджуватися. У неї підвертався каблучок; Нога підвернулася й болить. 2. розм. Випадково, раптом зустрічатися, з’являтися, траплятися комусь.
Словник української мови в 11 томах