Орфографічний словник української мови

підголівник

підголі́вник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підголівник — -а, ч. Пристрій для голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підголівник — ПІДГОЛІ́ВНИК, а, ч. Пристрій для підтримування голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах). Третій підголівник виготовлений з оздобленої золотом синьої порцеляни (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. підголівник — ПІДГОЛІ́ВНИК, а, ч. Пристрій для голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах).  Словник української мови в 11 томах